Мовленнєвий розиток дошкільнят
Мова– є засобом спілкування, а мовлення процесом спілкування.
Своєчасне оволодіння мовою – основа розумового розвитку дитини, запорука її повноцінного спілкування з навколишнім світом. Правильна, виразна мова дає дитині можливість максимально широко користуватися нею, як засобом спілкування, що сприяє формуванню особистості дитини в цілому. Вся діяльність людини безпосередньо зв’язана з мовою, яка вже починаючи з перших років життя, відповідно впливає на діяльність, змінює її поведінку.
Боротьба за правильну вимову – це одна з важливих форм роботи над загальною культурою мови дітей дошкільного та шкільного віку. Особливо важливою є робота над розвитком усної мови в дошкільний період. Без повноцінного оволодіння мовою, дитина в майбутньому в школі не зможе набути міцних і глибоких знань з основ науки. Тому слід усувати все, що може заважати в будь-якій мірі вільному спілкуванню дитини з колективом. Вже в дитячій установі слід створити найсприятливіші умови для розвитку мови дітей, спільно з сім’єю працювати над її розвитком, виправленням недоліків у мовленні. Цим самим створювати належне розвивальне мовленнєве середовище для розвитку інтелекту і підготовки дитини до школи.
Дітям дошкільного віку і школярам, доводиться дуже часто і широко використовувати мову у повсякденному спілкуванні – відповідати на запитання вихователя, педагога в присутності інших, задавати питання, говорити, читати в голос. Опанування мови, слова починається з раннього дитинства в сім’ї, серед близьких дитині людей, а вдосконалення її триває у дошкільних закладах, школі та впродовж усього життя.
Етапи розвитку мовлення дітей
До уваги батьків!!!
Причини мовленнєвих порушень
Серед чинників, що призводять до винекнення мовленнєвих порушень у дітей, розрізняють несприятливі зовнішні (екзогенні) і внутрішні (ендогенні), а також зовнішні умови навколишнього середовища.
У дітей дошкільного віку мовлення є вразливою функціональною системою і легко зазнає несприятливих впливів. Можна виділити деякі види вад мовлення, які виникають у наслідок успадкування: вади вимовляння звуків Л, Р, пришвидшений темп мовлення. Найчастіше страждає мовленнєва функція в критичні періоди її розвитку, що створює умови для «зриву» мовлення: в 1-2 роки, в 3 роки і в 6-7 років.
Основні причини паталогій дитячого мовлення:
- Внутрішньоутробні паталогії, що призводять до порушення розвитку плоду. Найгрубіші вади мовлення виникають у разі порушення розвитку плоду в період від 4 тижнів до 4 місяців. Виникнення мовленнєвої паталогії спричиняють токсикоз при вагітності, вірусні захворювання, травми , несумісність крові за резус-фактором, екологія навколишнього середовища;
- Пологові травми і асфіксії під час пологів, які призводять до внутрішньочерепних крововиливів;
- Різні захворювання в перші роки життя дитини. Особливо негативно впливають на розвиток мовлення часткові інфекційно-вірусні захворювання, менінгоенцефаліти, ранні тривалі шлунково-кишкові розлади;
- Травми черепа що супроводжуються струсом мозку;
- Спадкові чинники. Наприклад , природженні дифекти мовного апарату: незрощення верхньої губи, щелепи, м’якого і твердого піднебіння; зміни форми і відносної величини щелеп; масивні і короткі під’язикові вуздечки; паталогічне розташування і форми зубів верхньої і нижньої щелеп;
- Несприятливі соціально-побутові умови, що призводять до мікросоціальної педагогічної занедбаності, вегетативної дизвункції, порушень емоційно-вольової сфери і дифіциту розвитку мовлення.
Кожна із зазначених груп причин, а іноді і їх сукупність, може зумовити порушення різних сторін мовлення.
Велике значення має рання діагностика аномалій розвитку мовлення. Мовленнєві дефекти, виявленні тільки під час вступу дитини до школи або в молодших класах, важко компенсувати ( втрачений сензитивний період), що негативно позначається на успішності. Якщо відхилення виявляють у дитини в ясельному періоді або дощкільному віці, то рання медична і педагогічна корекція значно підвищує ймовірність повноцінного навчання її в школа.
Як розвивати мовлення?
- Розмовляйте з малюком якомога більше та частіше. Ваше мовлення повинно бути неквапним, плавним, правильним і чітким. Нів’якому разі не «сюсюкайте».
- Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.
- Багато читайте дитині, вчіть її переказувати те що вона почула , разом вчіть вірші, вчіть складати цікаві історії за картинками. Співайте колискові на ніч.
- Спонукайте дитину до мовлення , ставлячи їй запитання, поступово ускладнюйте їх.
- Збагачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.
- Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.
- Не допускайте прискореного темпу мовлення. Воно нерідко засвідчує про підвищенну збудженність і слабкість нервової системи. Може призвести до заїкання.
- Більшість занять проводьте у ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати, елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.
- Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук. Виконуйте вправи для пальчиків , малюйте крейдою, грайте в мозаїку.
- І найголовніше, якщо хочете досягнути успіху працюйте над мовленням активно та систематично.
Любіть дитину та хваліть за її успіхи в мовленні!!!!!